- безземельний
- —————————————————————————————безземе́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безземельний — а, е. Який не має землі для господарювання. || у знач. ім. безземе/льний, ного, ч. Те саме, що безземельник … Український тлумачний словник
подсусидок — безземельний селянин, хто будувався на чужій землі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
безґрунтовий — а, е. 1) Те саме, що безземельний. 2) Який здійснюється не в ґрунті (про вирощування рослин) … Український тлумачний словник
бобиль — я/, ч. 1) заст. Бідний, безземельний селянин; бідар. 2) розм. Безпритульна, одинока людина; вдовець … Український тлумачний словник
жилляр — а/, ч., зах. Безземельний селянин, одинак … Український тлумачний словник
неґрунтовий — а, е, заст. Безземельний … Український тлумачний словник
підсусідок — дка, ч. У дореволюційній Росії та в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку … Український тлумачний словник
халупник — а, ч., іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу … Український тлумачний словник
загродник — Загродник: однодворець; малоземельний або безземельний селянин [44 2] … Толковый украинский словарь